President Zelenskyy's Address on December 31, 2025

 

What does Ukraine want? Peace, yes. At any cost? No. We want the end of the war, not the end of Ukraine. Are we tired? Extremely. Does that mean we are ready to surrender? Those who think so, are deeply mistaken. And clearly, over all these years, they still have not understood who Ukrainians are. A people who have held on through 1,407 days of a full-scale war. 

Just take in that number. That is longer than the Nazi occupation of many of our cities during World War II. 1,407 days of an unconquered Ukraine. A country that, in effect, spends every night in shelters. Every night in struggle. Often, without electricity; often without sleep, holding positions for many, many days. Yet always, without panic, without chaos, without division but in unity so that we can have peace.

Do we want the war to end? Absolutely. Why has it not happened yet? The answer is right next door to our country. Can Russia end the war? Yes. Does it want to? No. Can the world force it to do so? Yes, and only that way will it work. Why does the world not do this to the full extent? Let us break this down, step by step, honestly as it truly is. Our people know this better than anyone. Of course, more than anything else. Right now, we want peace. But unlike New Year’s snow, it will not simply fall from the sky like a miracle. 

But we believe in peace; we fight for it, and we work for it. And we will continue to do so. Because in 2026, we truly want that the skies be calm and the land be peaceful; that warmth and light fill our homes and not 170, but the full 220 days as it should be, that all our people return home from the front, from captivity, from occupation; that we stand, that Ukraine stands. 

Happy New Year, dear people. Slava Ukraini.

Чого хоче Україна? Миру, так. За будь-яку ціну? Ні. Ми хочемо кінця війни, а не кінця України. Ми втомилися? Надзвичайно. Чи означає це, що ми готові здатися? Ті, хто так думає, глибоко помиляються. І очевидно, що за всі ці роки вони досі не зрозуміли, хто такі українці. Народ, який протримався 1407 днів повномасштабної війни.

Просто порахуйте цю цифру. Це довше, ніж нацистська окупація багатьох наших міст під час Другої світової війни. 1407 днів нескореної України. Країни, яка фактично проводить кожну ніч у сховищах. Щоночі в боротьбі. Часто без електрики; часто без сну, утримуючи позиції багато-багато днів. Проте завжди, без паніки, без хаосу, без розколу, але в єдності, щоб ми могли мати мир.

Чи хочемо ми, щоб війна закінчилася? Безумовно. Чому цього ще не сталося? Відповідь знаходиться прямо поруч з нашою країною. Чи може Росія закінчити війну? Так. Чи хоче вона цього? Ні. Чи може світ змусити її це зробити? Так, і тільки так це спрацює. Чому світ не робить цього повною мірою? Давайте розберемо це крок за кроком, чесно, як воно є насправді. Наш народ знає це краще за будь-кого. Звичайно, більше за все інше. Зараз ми хочемо миру. Але на відміну від новорічного снігу, він не просто впаде з неба, як диво.

Але ми віримо в мир; ми боремося за нього і працюємо заради нього. І ми продовжуватимемо це робити. Бо у 2026 році ми справді хочемо, щоб небо було спокійним, а земля мирною; щоб тепло і світло наповнювали наші домівки, і не 170, а повні 220 днів, як і має бути, щоб усі наші люди повернулися додому з фронту, з полону, з окупації; щоб ми стояли, щоб Україна стояла.

З Новим роком, дорогі люди. Слава Україні.